- 9 -
Найдено совпадений - 2728 за 1.00 сек.
 2146. Курсовий проект - Підсилення будівельних констукцій при реконструкції будівлі | AutoCad
- зовнішні стіни виконані із цегли пластичного пресування марки М100 на розчині марки М50, товщиною 510 мм, внутрішні стіни товщиною 380 мм;
- перегородки із цегли товщиною 120 мм;
- збірні з/б плити перекриття та покриття , товщиною 220 мм;
- фундаменти під зовнішні та внутрішні стіни – стрічкові, монолітні з бетону класу В20 (ширина підошви 1300 мм, товщина стіни – 510 мм). Відмітка низу підошви фундаменту – 3,950 м;
- перемички - над віконними прорізами збірні залізобетонні;
- вікна – подвійного скління з металопластиковим профілем;
- покрівля – фальцева двоскатна.
Зміст:
1 Вступ. Область застосування 3
2 Вихідні дані:
2.1 Характеристика будівлі, що проектується 3
2.2 Конструктивні рішення підсилення несучих конструкцій 4
2.3 Характеристика умов виконання робіт 5
2.4. Проектування технології виконання робіт:
2.4.1 Визначення номенклатури робіт у процесі підсилення конструкціій 5
2.4.2 Визначення обсягів робіт 6
3 Вибір способів виконання робіт та формування структури комплексного процесу підсилення конструкцій: 6
3.1 Технологія виконання підготовчих робіт 7
3.2 Технологія виконання робіт основного етапу підсилення 8
4 Потреба в машинах, устаткуванні, інструментах, інвентарі і пристроях 10
5 Визначення витрат праці та термінів виконання робіт:
5.1 Витрат праці та термінів виконання робіт 11
5.2 Розробка таблиці технологічних розрахунків та календарного графіка 12
6 Вказівки до контролю якості виконання робіт 13
7 Заходи з охорони та безпеки праці. Пожежна безпека 14
8 Заходи з охорони оточуючого середовища 16
9 Визначення техніко-економічних показників проекту 16
10 Список використаної літератури 17
Дата добавления: 12.10.2019
|
|
2147. Курсовий проект - Кутникова підпірна стінка | AutoCad
Вихідні дані 3
Вступ 4
1. Компонування конструктивної схеми кутникової підпірної стінки 5
2. Визначення розрахункових характеристик ґрунту основи та ґрунту засипки 7
3. Розрахунок стійкого положення підпірної стінки проти зсуву 8
4. Розрахунок міцності ґрунтової основи 11
5. Розрахунок основи по деформаціям 12
6. Визначення зусиль в елементах конструкції 14
7. Розрахунок щілинного пазу 17
7.1. Визначення зусиль в щілинному пазі 18
7.2. Розрахунок правої стінки пазу 21
7.3. Розрахунок лівої стінки пазу 23
7.4. Розрахунок нижнього перерізу 25
7.5. Армування конструкції фундаментної плити 26
8. Влаштування дренажу 27
Висновок 28
Література 29
Вихідні дані
Габарити підпірних стінок визначаються одним параметром – висотою підпору ґрунту, тобто різницею перепаду верхніх та нижніх планувальних відміток.
За вихідними даними призначаємо попередньо основні розміри кутникової підпірної стінки. За даними інженерно-геологічних умов в основі підпірної стінки знаходяться суглинки. Ґрунт засипки являє собою дрібний пісок. Нормативні характеристики та основні розміри кутникової підпірної стінки наведено нижче.
Варіант 9
Висота підпору ґрунту y, м 3,0
Навантаження q, кПа 30
Питома вага ґрунту основи γn, кН/м3 17,05
Кут внутрішнього тертя ґрунту основи φn, ° 22
Питоме зчеплення ґрунту основи cn, кПа 28
Питома вага ґрунту засипки γn9;, кН/м3 18,03
Кут внутрішнього тертя ґрунту засипки φn9;, ° 32
Питоме зчеплення ґрунту засипки cn9;, кПа 4
Плита лицьова: ПЛ6-10
- висота Y, м 3,6
- ширина hпл, м 0,18
Плита фундаментна: ПФ5-6
- ширина b, м 3,0
- відстань від фундаментної до лицьвої плити t, м 0,66
- розмір b1, м 0,4
- розмір b2, м 0,2
- розмір b3, м 0,06
- розмір b4, м 0,24
- розмір b5, м 0,06
- сума розмірів пазів Σbп, м 1,22
- розмір bп, м 0,5
- розмір H, м 0,9
- розмір h1, м 0,3
- розмір h2, м 0,1
- розмір L, м 2,98
Загальна висота конструкції h, м 3,95
Глибина закладання підошви d, м 1,0
Висновок
За даними завдання необхідно було перевірити стійкість положення підпірної стінки проти зсуву, міцність ґрунтової основи, її деформації, визначити згинаючі моменти та поперечні сили, а також підібрати конструкції підпірної стінки.
Конструкція підпірної стінки повинна встановлюватись на основі техніко-економічної доцільності її використання в конкретних умовах будівництва з урахуванням максимального зниження матеріаломісткості, трудомісткості і вартості будівництва.
При проектуванні підпірних стінок слід дотримуватись конструктивної схеми, яка забезпечує необхідну міцність, стійкість і просторову незмінність споруди в цілому, а також окремих її елементів на усіх етапах будівництва та експлуатації.
При проектуванні підпірних стінок, як правило слід користуватися уніфікованими типовими конструкціями, тому на основі зроблених вище розрахунків і з урахуванням вимог і вказівок, для підпірної кутникової стінки були прийняті:
• плита фундаментна ПФ 5-6;
• плита лицьова ПЛ 6-10.
Дата добавления: 13.10.2019
|
 2148. Дипломный проект - Пассажирское вагоноремонтное депо с углубленной разработкой роликового отделения | АutoCad
ВВЕДЕНИЕ 4
1 РАСЧЕТ ВАГОННОГО ДЕПО 6
1.1 Расчёт вагоносборочного участка (ВСУ) 16
1.2 Тележечный участок и расчёт программы ремонта тележек 28
1.3 Колесно-роликовый участок расчет программы ремонта колесных пар и буксовых узлов 32
1.4 Отделение ремонта роликовых подшипников 37
1.5 Ремонтно-комплектовочный участок (РКЦ) 49
2 МЕХАНИЗАЦИЯ ОТДЕЛЕНИЯ ПО РЕМОНТУ РОЛИКОВЫХ ПОДШИПНИКОВ 64
3 АНАЛИЗ НЕИСПРАВНОСТЕЙ БУКСОВОГО ПОДШИПНИКА 71
4 РАСЧЕТ СЕБЕСТОИМОСТИ И ЦЕНЫ РЕМОНТА РОЛИКОВЫХ ПОДШИПНИКОВ 79
5 ОХРАНА ТРУДА И БЕЗОПАСНОСТЬ В ЧРЕЗВЫЧАЙНЫХ СИТУАЦИЯХ 89
5.1 Организация охраны труда работников в роликовом отделении 89
5.2 Планирование санитарной обработки работников 94
ВЫВОДЫ 100
ЛИТЕРАТУРА 103
СПИСОК ЧЕРТЕЖЕЙ 105
Лист 1 - План депо.
Лист 2 - Устройство для мойки и сушки подшипников.
Лист 3 - Двухкамерный бак моечной машины.
Лист 4 - Деталировка.
Лист 5 - Стенд – накопитель роликов буксовых подшипников.
Лист 6 - Накопитель роликов.
Лист 7 - Деталировка.
Лист 8 - Анализ неисправностей буксовых подшипников.
ВЫВОДЫ
В этом дипломном проекте разработан проект пассажирского вагонного депо с углубленной разработкой резерва проводников.
В вагоносборочном участке ремонт вагонов организован в две смены, фонд рабочего времени 2002 ч. Фронт вагонов в вагоносборочном участке равен Фп = 10 вагонов, на двух поточных линиях с тактом = 40 часов (для вагонов ЦММ, ЦМК), = 28 часов (для вагонов ЦМО, ЦМБ), = 28 часов (для капитального ремонта), по одному вагону на одной ремонтной позиции. Рассчитаны габаритные размеры вагоносборочного участка, которые составили: длина вагоносборочного участка вместе с малярным отделением составила 174 м., ширина составила 18 м., высота 10,8 м.
Также рассчитано количество подъёмно-транспортного оборудования, оно составило 2 мостовых крана на вагоносборочный участок.
Определён контингент ВСУ – 93 работников.
Произведён расчет участка по ремонту тележек. Определили про-грамму ремонта тележечного участка, которая составляет 392 тележек, количество работников тележечного участка - 20 человек. Выбрано оборудование тележечного участка и определены основные размеры участка.
Произведен расчет колесно-токарного отделения. Для колесотокарного отделения выполнен расчет общей программы ремонта колесных пар, которая составила 860 колесных пар, а также программ ремонта колесных пар от-дельно по видам производимых работ при ремонте колесных пар. Также выполнен расчет количества оборудования колесотокарного участка и выбор его размеров.
Для участка роликовых подшипников рассчитана программа ремонта роликовых подшипников полной ревизии которая составляет –1204 подшипников, и промежуточной ревизии которая составляет –2236 подшипников, рассчитано количество рабочих – 24 человек, определены размеры. Рассчитан парк колесных пар и тележек, состоящего из парков: рабоче-го, запасного и парка для сохранения отремонтированных колесных пар и тележек рассчитано количество колесных пар (и тележек), располагаемых на сдвоенных путях и длина этих путей.
К вагоносборочному участку с двух сторон спроектированы комплектовочные и ремонтные отделения и участки. Они размещены с расчетом не-допущения противопотоков ремонтируемых деталей и узлов и видов ремонтных работ на позициях поточных линий вагона ремонтно-сборочного отделения.
Произведён расчёт основных цехов, а именно рассчитаны программы ремонта, параметры поточной организации, контингент и габаритные размеры тележечного участка, колесотокарного участка, роликового отделения, автоконтрольного пункта автотормозов, ремонтно-комплектовочного участка.
Общий контингент рабочих депо составляет 234 человек.
В проекте детально рассмотрены технологию ремонта буксовых узлов. Был рассмотрен порядок проведения ремонта, определенное оборудование, применяемое при этом. Также были разработаны технологическая оснастка, применяемая при ремонте буксовых узлов.
Для ремонта подшипников были разработаны стенд - накопитель роликов. Этот стенд позволяет выполнять подбор роликов для подшипников в полуавтоматичноу режиме с минимальным вмешательством человека.
Для сушки и мойки подшипников, была разработана соответствующая машина. Благодаря этому механизму процесс мойки и сушки подшипников полностью автоматизируется. Для машины было рассчитано систему полива подшипников.
В исследовательской части были рассмотрены распространенные неисправности буксового подшипника. Были указаны причины возникновения неисправностей и их устранение. Также был сделан анализ неисправностей буксовых подшипников за 2013 год в колесном участке Днепропетровского пассажирского вагонного депо. Согласно этому анализу было установлено, что наиболее распространенными неисправностями буксовых подшипников является усталостные раковины.
В экономическом разделе, было выполнен расчет себестоимости ремонта буксового подшипника. Она составила 645,05 грн.
В разделе охраны труда и безопасности в чрезвычайных ситуациях были рассмотрены организация охраны труда работников в роликовом отделении и планирование санитарной обработки работников.
Дата добавления: 15.10.2019
|
2149. Курсовий проект - Система опалення 10 - ти поверхового житлового будинку в м. Чернівці | AutoCad
1. ВИХІДНІ ДАНІ
Проектується житловий будинок у місті Чернівці. Кількість поверхів-10. Висота вікон hв=1.5м. Висота зовнішніх і балконних дверей, hд=2.2м. Товщина міжповерхового перекриття, δпер=0.3м. Висота приміщень (від підлоги до стелі), hпр=3.2м.
Конструкція зовнішних стін: складна багатошарова конструкція. Теплоізоляційний матеріал: • плити пінополістирольні. Конструкція панелей горищного перекриття та перекриття над підвалом: Суцільні залізобетонні панелі з утеплювачем із мінерального волокна. Конструкція покрівлі горища - азбесто-цементні плоскі плити. Джерело теплопостачання - ТЕЦ. Розрахункова температура в подавальному трубопроводі теплової мережі Тг=150°С; Розрахунковий перепад тисків на уводі теплової мережі в будинок: ∆Рув = 100кПа. Розрахунковий переклад температур води в системі опалення: tг=85°С; to=65°С.
Опалювальні прилади: сталеві панельні радіатори KERMI Therm X2. Регулююча арматура на підводках до опалювальних приладів: терморегулятори фірми "Herz".
Підлога - паркетна дошка
Підвал без світлових прорізів у зовнішніх стінах.
2. Таблиця додаткових тепловтрат βv через зовнішні огородження.
3. ТЕПЛОТЕХНІЧНИЙ РОЗРАХУНОК ТА ПІДБІР ОГОРОДЖУЮЧИХ КОНСТРУКЦІЙ ЖИТЛОВОГО БУДИНКУ.
4. РОЗРАХУНОК ТЕПЛОВТРАТ ЧЕРЕЗ ОГОРОДЖУЮЧІ КОНСТРУКЦІЇ ЖИТЛОВОГО БУДИНКУ.
5. РОЗРАХУНОК ТЕПЛОВОЇ ПОТУЖНІСТІ СИСТЕМИ ОПАЛЕННЯ.
6. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ВИБОРУ СИСТЕМИ ВОДЯНОГО ОПАЛЕННЯ.
7. РОЗРАХУНОК ОПАЛЮВАЛЬНИХ ПРИЛАДІВ СХОДОВОГО ТА ЛІФТОВОГО ХОЛІВ.
8. ГІДРАВЛІЧНИЙ РОЗРАХУНОК СИСТЕМИ ОПАЛЕННЯ.
9. РОЗРАХУНКОВИЙ ТИСК ЦИРКУЛЯЦІЙНОГО НАСОСУ В СИСТЕМІ ОПАЛЕННЯ.
10. РОЗРАХУНОК ОБЛАДНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ТЕПЛОВОГО ПУНКТУ.
11. РОЗРАХУНОК ОПАЛЮВАЛЬНИХ ПРИЛАДІВ.
12. РОЗРАХУНОК ТЕПЛОЇ ПІДЛОГИ.
13. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ.
Дата добавления: 15.10.2019
|
2150. Курсова робота - Розробка котловану 74 х 51 м | AutoCad
Вихідні дані 3
Хід роботи 5
1. Відмітки 5
2. Об’єми земляних мас при улаштуванні котловану 5
3. Вибір типу екскаватора для розробки котловану 6
4. Технічна характеристика екскаваторів 6
5. Граничні та раціональні параметри екскаваторів 7
6. Вибір рекомендованих комплектів машин та їх технічна характеристика 9
7. Тривалість роботи та техніко-економічні показники машин 10
8. Кількість машин за даними тривалості механізованих земляних робіт 12
9. Перерахунок старих значень розрахункової вартості експлуатації 1 маш.-год. землерийної або землерийно-транспортної машини на нові 12
10. Порівняння комплектів механізмів 13
11. Калькуляція трудових витрат та заробітної плати 15
Висновки 16
Вихідні дані
Загальні:
Крок між горизонталями n, м 0,5
Ширина в’їзної траншеї bвт, м 3,5
Тривалість зміни c, год. 8
Нове значення вартості дизельного палива Вдпнов, грн./кг 27,36
За варіантом:
9px; width:11.06%">
| 9px; width:38.82%"> | 9px; width:9.68%">
| 9px; width:20.22%">
| 9px; width:20.22%">
| | 9px; width:13.16%"> | 9px; width:12.22%"> | 9px; width:13.44%"> | | 9px; width:11.06%"> 9 | 9px; width:13.16%"> | 9px; width:12.22%"> | 9px; width:13.44%"> | 9px; width:9.68%"> | 9px; width:20.22%"> | 9px; width:20.22%"> |
Коефіцієнт закладення відкосів траншеї m 0,5 Група ґрунту по складності розробки 2 Первісне збільшення об’єму ґрунту після розробки Kр 9;, % 27 Середня густина ґрунту ρ, кг/м3 1 800
Дата добавления: 15.10.2019
|
2151. Дипломний проект - Покращення експлуатаційних властивостей автомобіля ЗИЛ-4331 під час виконання транспортних операцій у ТзОВ "Прогрес" Волинської області завдяки модернізації його у повнопривідний | Компас
ВСТУП 6
1. ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА 8
1.1. Загальні відомості 8
1.2. Природно-кліматичні умови 9
1.3. Землекористування і структура посівних площ 10
1.4. Аналіз результатів господарської діяльності 12
1.5. Стан механізації виробничих процесів 16
1.5.1. Загальна характеристика машинно-тракторного парку 16
1.5.2. Загальна характеристика автомобільного парку 18
1.5.3. Показники використання машинно-тракторного парку 18
Висновки 20
2. ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА 21
2.1. Транспортний процес і його значення 21
2.2. Характеристика і типи транспортних засобів 22
2.3. Види вантажів і вантажообіг 24
2.4. Планування роботи транспортних засобів 26
2.5. Визначення потреби в транспортних засобах 27
2.6. Продуктивність транспортних агрегатів 31
2.7. Оцінка роботи автотранспорту 34
2.8. Економічні показники використання транспортних засобів 38
2.9. Розрахунок операційної карти на транспортування зерна 40
2.9.1. Вихідні дані до розрахунку 40
2.9.2. Загально-технічні показники роботи навантажувальних та транспортних агрегатів 41
2.9.3. Витрата палива транспортними засобами 44
2.9.4. Економічні показники використання транспортних засобів 44
Висновок 47
3. КОНСТРУКТИВНА ЧАСТИНА 49
3.1. Обґрунтування кінематичної схеми і опис конструктивних особливостей повнопривідного автомобіля 49
3.2. Ваговий аналіз проектованого автомобіля і вибір шин 52
3.3. Тяговий розрахунок автомобіля 55
3.3.1 Вихідні дані 55
3.3.2 Зовнішня швидкісна характеристика двигуна 55
3.3.3 Структура передатних чисел коробки передач 56
3.3.4 Динамічна характеристика автомобіля 57
3.4. Розрахунок параметрів роздавальної коробки 60
3.5. Оцінка прохідності та маневреності удосконаленого автомобіля 64
3.5.1. Тягово-зчіпні показники прохідності 65
3.5.2. Геометричні показники прохідності 66
3.5.3. Конструктивні фактори, що впливають на прохідність автомобіля 67
3.5.4. Оцінка маневреності автомобіля 68
Висновки 70
4. ОХОРОНА ПРАЦІ 71
4.1. Аналіз стану охорони праці у господарстві 71
4.2. Обґрунтування травмонебезпечних ситуацій під час транспортування зерна 74
4.3. Пожежна безпека 76
4.4. Розрахунок загального штучного освітлення дільниці оцінки технічного стану автомобілів 77
4.5. Техніка безпеки під час автомобільних перевезень 78
Висновки 79
5. ОХОРОНА ДОВКІЛЛЯ 81
5.1. Охорона земельних ресурсів 81
5.2. Охорона водних ресурсів 82
5.3. Охорона повітря 82
5.4. Зберігання і використання нафтопродуктів 83
5.5. Вплив техніки на навколишнє середовище 84
6. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ КОНСТРУКТИВНОЇ РОЗРОБКИ 86
6.1. Методика визначення економічних показників удосконаленого автомобіля 86
6.2. Розрахунок економічної ефективності використання удосконаленого автомобіля 88
Висновки 91
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ 92
БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК 94
У проекті проведено аналіз виробничо-фінансової діяльності господарства за останні три роки та особливостей вирощування озимої пшениці, розроблено операційно-технологічну карту на транспортування озимої пшениці, в якій у складі транспортного агрегату запропоновано використовувати автомобіль ЗИЛ-4331 з удосконаленою трансмісією.
Проект передбачає впровадження заходів з дотримання безпечних умов праці та охорони навколишнього середовища. Обгрунтовано економічну ефективність використання удосконаленого автомобіля.
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ
1. За аналізований період рухомий склад автомобільного парку ТзОВ "Прогрес" зменшився із 18 до 15 одиниць за рахунок вилучення з експлуатації технічних засобів, що відпрацювали свій амортизаційний термін. Переважна більшість автомобілів парку вже відпрацювали рекомендований термін експлуатації. З урахуванням росту затрат на підтримання роботоздатності машин парку, зростання вартості паливно-мастильних матеріалів та запасних частин, а також зменшення загального обсягу перевезень, показники ефективності використання парку погіршуються. Про це свідчить зменшення коефіцієнтів готовності та використання парку та зростання експлуатаційних витрат.
2. Під час вирощування та збирання основних сільськогосподарських культур частка транспортних операцій становить 15...20 %, а затрати на ці операції складають до 40...60 %. В міру інтенсифікації технологічних процесів виробництва питомий вміст транспортних операцій у загальній структурі затрат зростає. Також встановлено, що одним із шляхів зменшення затрат на транспортних операціях є раціональний вибір транспортних засобів в залежності від обсягів та відстаней перевезень. Розглянуто доцільність залучення до виконання масових перевезень спеціалізованих транспортних підприємств. При цьому, собівартість транспортних робіт у загальній структурі затрат на виробництво сільськогосподарських культур мала б зменшитись.
3. У якості прикладу розглянуто використання автомобілів ЗИЛ-4331 для перевезення зерна колосових культур від до приймальних пунктів. Зважаючи на досвід попередніх років, розроблено операційну карту на транспортування зерна. Встановлено показники ефективності транспортної операції: змінна продуктивність 23,74 т або 712,14 ткм, витрата палива 0,077 кг/ткм, експлуатаційні затрати 0,84 грн/ткм, зведені затрати 4,35 грн/т.
4. Одним з шляхів покращення тягово-зчіпних властивостей автомобіля є збільшення його зчіпної маси. У вантажних автомобілів з колісною формулою 4х2 лише 45–55% маси припадає на ведучі колеса. За цих умов рух автомобіля у важких дорожніх умовах (в період дощів на грунтових дорогах) стає проблематичним за рахунок буксування коліс. У повнопривідних (колісна формула 4х4) вантажних автомобілів вся їх маса є зчіпною, за рахунок чого зростає значення дотичної сили тяги за зчепленням і з’являється можливість долання важкопрохідних ділянок дорожньої мережі.
5. Застосування переднього ведучого моста дозволяє збільшити значення зведеного дорожнього опору рухові, який може подолати повністю завантажений автомобіль ЗИЛ-4331 з 0,331 до 0,712.
6. Розроблено заходи, спрямовані на підвищення екологічності виробництва та поліпшення умов праці, а саме санітарно-гігієнічних умов і забезпечення засобами індивідуального захисту.
7. Використання удосконаленого автомобіля дозволить при річному напрацюванні 198315 ткм отримати річний економічний ефект 12369,4 грн.
Дата добавления: 17.10.2019
|
2152. Дипломний проект (коледж) - 7-ми поверховий 56-ти квартирний житловий будинок у м. Черкаси | AutoCad
Робочі креслення розроблені на всю будівлю.
Конструктивна схема будівлі з повздовжніми і поперечними несучими стінами.
Під всією будівлею розташовується техпідпілля з висотою 1,95м
Зміст.
Введення (актуальність теми, застосування сучасних конструктивних рішень, матеріалів, технологій).
1. АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНИЙ РОЗДІЛ.
1.1 Вихідні дані.
1.2 Генеральний план ділянки.
1.3 Об’ємно-планувальне рішення будівлі.
1.4 Конструктивне рішення будівлі.
1.5 Опорядження зовнішнє та внутрішнє.
1.6 Відомість про інженерно-технічне обладнання будівлі.
1.7 Підрахунок ТЕП.
1.8 Специфікації.
2. РОЗРАХУНКОВО-КОНСТРУКТИВНИЙ РОЗДІЛ
2.1Вихідні дані для розрахунку.
2.2Статичні та конструктивні розрахунки.
3. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗДІЛ
3.1 Технологічна карта
3.1.1 Галузь застосування.
3.1.2 Технологія та організація будівельного процесу.
3.1.3 Вибір ведучого механізму.
3.1.4 Підрахунок обсягів робіт.
3.1.5 Калькуляція трудових витрат.
3.1.6 Схеми операційного контролю.
3.1.7 Розрахунок техніко-економічних показників.
3.2 Календарний графік виконання робіт.
3.2.1 Вихідні дані.
3.2.2 Методи виконання робіт.
3.2.3 Підрахунок об’ємів робіт.
3.2.4 Визначення працевитрат та затрат машинного часу.
3.2.5 Організація та взаємоув’язка будівельно-монтажних та спеціальних робіт.
3.2.6 Розрахунок техніко-економічних показників.
3.3 Будівельний генеральний план.
3.3.1 Вихідні дані для проектування.
3.3.2 Характеристика прийнятих рішень з організації будівельного майданчика.
3.3.3 Розрахунок тимчасових будівель.
3.3.4 Розрахунок складів. Відомість потреби в матеріалах та напівфабрикатах.
3.3.5 Тимчасові інженерні комунікації.
3.3.6 Заходи по збереженню матеріалів та обладнання.
3.3.7 Розрахунок техніко-економічних показників
3.4 Техніка безпеки.
3.4.1 Заходи з безпеки праці.
3.4.2 Заходи з безпеки праці при вирішенні питань організації будівельного майданчика.
4. ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗДІЛ
4.2 Кошторисна документація.
4.2.1 Локальний кошторис №1 на загальнобудівельні роботи.
4.2.2 Локальний кошторис №2 на санітарно-технічні роботи.
4.2.3 Локальний кошторис №3 на електромонтажні роботи.
4.2.4 Об’єктний кошторис.
4.2.5 Зведений кошторисний розрахунок.
4.2.6 Розрахунок техніко-економічних показників
Список використаної літератури
В будівлі запроектовано збірні залізобетонні фундаменти, що складаються із збірних залізобетонних фундаментних плит по серії 1.112-5, бетонних повнотілих блоків стін підвалу по ГОСТ 13579-78.
Фундаментні плити прийняті по ГОСТ 13.580-85, марок ФЛ 20.12-1, ФЛ 20.8-1; ФЛ 16.24-1, ФЛ 16.12-1, ФЛ 16.8-1; ФЛ 12.24-1, ФЛ 12.12-1, ФЛ 12.8-1. Ширина фундаментних плит під зовнішні та внутрішні несучі стіни - 2000 мм, а під внутрішні самонесучі – 1600 мм, зовнішні самонесучі – 1200 мм.
Блоки стін підвалу прийняті марок ФБС 24.6.6-Т та ФБС 12.6.6-Т товщиною 600мм.
По структурі стіни - не однорідні.
Система перев9;язки багаторядна.
Товщина зовнішніх стін 640 мм.
Внутрішніх - 380мм.
Прив9;язка зовнішніх стін 200 х 440 мм, внутрішніх центральна.
Товщина горизонтальних швів - 12 мм, вертикальних 10 мм.
Зовнішні стіни утеплені ззовні пінополістерольними плитами товщиною 50мм.
Дата добавления: 27.10.2019
|
2153. Курсовая работа - Проектирование привода главного движения станка 1И611ПФ3 | Компас
Краткий обзор станков-аналогов:
Станок имеет традиционную компоновку, характерную для токарно-винторезных станков общего назначения. Станками-аналогами можно считать станки моделей:16ТВ16 , 16Б05П, 1ИС611В, 1612п
Содержание
Введение
1. Обоснование технической характеристики станка
1.1. Назначение и область применения станка
1.2. Краткий обзор станков-аналогов
1.3. Выбор вида и предельных размеров обрабатываемых деталей
1.4. Расчет и выбор предельных режимов резания
1.4.1. Выбор глубины резания
1.4.2. Выбор подач
1.4.3. Расчет и выбор предельных частот вращения шпинделя
1.4.4. Расчет сил и выбор электродвигателя
2. Кинематический расчет привода главного движения
2.1. Определение диапазона регулирования и числа ступеней привода
2.2. Выбор структурной формулы и ее анализ
2.3. Построение структурной сетки
2.4. Построение графика частот вращения шпинделя
2.5. Расчет чисел зубьев и диаметров шкивов
2.6. Определение действительных частот вращения шпинделя и погрешностей
2.7. Разработка и оформление кинематической схемы привода главного движения
3. Прочностной расчет деталей проектируемого узла
3.1. Расчет деталей привода главного движения
3.1.1. Расчет мощности и крутящих моментов, передаваемых валами
3.2. Расчет ременной передачи
3.3. Расчет зубчатых передач
3.4. Предварительный расчет валов
3.5. Уточненный расчет валов
3.6. Расчет на сопротивление усталости
3.7. Расчет шлицевых соединений на смятие
3.8. Расчет шпинделя
3.9. Расчет и выбор подшипников
Заключение
Литература
Заключение:
В расчетно-пояснительной записке проведен анализ станков-аналогов и выбрана базовая модель – станок 1И611ПФ3, дано обоснование технической характеристики станка и приняты исходные данные для проектирования.
В процессе кинематического расчета привода главного движения принята закономерность изменения частот вращения шпинделя со знаменателем геометрической прогрессии , определено количество ступеней и принята структурная формула со сложенной структурой, состоящей из основной и дополнительной (перебор). При построении структурной сетки и графика частот вращения шпинделя и расчета чисел зубьев передач переборной группы приняты их передаточные отношения. Действительные частоты вращения и их погрешности не превышают допустимых значений ± 2,6 %.
Разработка и оформление кинематической схемы привода выполнены с учетом требований ГОСТов 2.703 и 2.770 и состоит из двух узлов: редуктора и шпиндельной (передней) бабки.
Выполнен прочностной (силовой) расчет привода, т.е. определены модули зубчатых и размеры ременных передач, размеры валов, шпинделя, подшипников, шлицевых и шпоночных соединений. На основании выполненных расчетов разработана конструкция привода главного движения, состоящая из двух узлов: передней бабки и редуктора.
Дата добавления: 12.03.2018
|
2154. Курсовой проект - Расчёт двухступенчатого редуктора | Компас
Расчет начинается с разбивки передаточного числа и определения основных размеров проектируемой передачи. Универсального способа разбивки передаточного числа не существует. Разбивку можно производить исходя из различных предпосылок, и в результате приходить к различным пропорциям в размерах редуктора
1. Исходные данные 3
2. Выбор электродвигателя 3
3. Передаточные числа и нагрузки ступеней 4
4. Расчёт основных размеров зубчатых передач на контактную выносливость 6
5. Геометрический расчёт быстроходной ступени 7
6. Проверочный расчёт зубьев быстроходной ступени на контактную выносливость и выбор материалов 8
7. Геометрический расчёт тихоходной ступени 12
8. Проверка передаточного числа 13
9. Проверочный расчёт зубьев тихоходной ступени на выносливость 13
10. Подбор муфты и предварительное определение расчётных длин валов 15
11. Усилия в зацеплении и консольные нагрузки 16
12. Расчёт быстроходного вала 19
13. Расчёт промежуточного вала 22
14. Расчёт тихоходного вала 24
15. Подшипники качения 27
16. Шпоночные соединения 30
17. Проверка запасов выносливости валов 32
18. Основные размеры корпусных деталей и компоновка редуктора 34
19. Рис.1 Схема редуктора 5
20. Рис.2 Размеры зацеплений 9
21. Рис.3 Силы зацепления и консольные нагрузки 18
22. Рис.4 К расчету быстроходного вала 20
23. Рис.5 К расчету промежуточного вала 23
24. Рис.6 К расчету тихоходного вала 27
25. Рис.7 Подшипники качения 30
26. Рис.8 К расчету шпонок 31
27. Рис.9 Компоновка редуктора 35
ИСХОДНЫЕ ДАННЫЕ
Вращающий момент на тихоходном валу редуктора T3=2000 Нм.
Частота вращения тихоходного вала n3=59 об/мин.
Быстроходный вал соединен упругой муфтой МУВП с асинхронным электродвигателем с синхронной частотой вращения n1C=750 об/мин.
Консольная нагрузка тихоходного вала U3=11000 Н.
Режим работы редуктора непрерывный, нереверсивный. Нагрузка близка к постоянной, срок службы не ограничен.
Быстроходная ступень редуктора – шевронная, раздвоенная с эвольвентным зацеплением, исходный контур по ГОСТ 13755-81. Тихоходная ступень – косозубая с круговинтовым дозаполюсным зацеплением Новикова, исходный контур по ГОСТ 15023-76.
Твердость зубьев быстроходной ступени после улучшения:
шестерни – 270…300 НВ, колеса – 220…250 НВ.
Твердость зубьев тихоходной ступени после улучшения:
шестерни – 250…280 НВ, колеса – 200…230 НВ.
Направление вращения – по схеме (рис. 1).
Дата добавления: 31.10.2019
|
2155. Курсовий проект - Проектування конструкцій монолітного залізобетонного напівзаглибленого критого прямокутного резервуару | AutoCad
1. Компонування монолітного прямокутного резервуару 4-6
2. Вибір класів, розрахункових характеристик бетону та арматури 6-7
3. Розрахунок і конструювання монолітної стінки резервуару 7
3.1 Визначення навантажень на стінку резервуару 7-10
3.2 Розрахункова схема і зусилля 10-13
3.3 Коректування товщини плити 13-15
3.4 Розрахунок міцності перерізів, нормальних до подовжньої осі 15-17
4. Розрахунок і конструювання монолітної безбалкової плити покриття 17
4.1 Визначення навантаження на 1 м2 17-18
4.2 Розрахункова схема і зусилля 18-28
4.3 Коректування висоти монолітної плити 29-30
4.4 Розрахунок міцності перерізів, нормальних до подовжньої осі 30
4.4.1 Нижнє основне армування 30-33
4.4.2 Нижнє додаткове армування 33-35
4.4.3 Верхнє основне армування 35-38
4.4.4 Верхнє додаткове армування 38-41
5. Розрахунок і конструювання монолітної колони 41
5.1 Збір навантаження і визначення зусиль 41-44
5.2 Розрахунок міцності перерізів, нормальних до подовжньої осі 44
5.2.1 Розрахунок міцності перерізів на першу комбінацію 44-51
5.2.2 Розрахунок міцності перерізів на другу комбінацію 51-56
5.3 Розрахунок і конструювання капітелі монолітного безбалкового покриття 57-60
5.4 Розрахунок на зріз при продавлюванні 60-62
5.5 Опір зрізу при продавлюванні основ плит і колон без поперечного армування
Список джерел інформації
ПОЧАТКОВІ ДАНІ:
1 Район будівництва Рівне
2 Крок колон l = 4,8 м;
3 Висота резервуару Н = 3,4 м;
4 Кількість прольотів будівлі m = 3 шт.;
5. Шар ґрунту утеплення Нут = 0,7 м;
6. Вид ґрунту утеплення та засипки глина (0,25≤I_L≥0,5)
Дата добавления: 01.11.2019
|
2156. Курсовий проект - Механізм програмного керування автоматичної системи | AutoCad
Реферат 3
Зміст 4
Вступ 5
Розрахунково-пояснювальна частина: 6
1. Вихідні дані до розрахунків 6
2. Рознахунок параметрів відлікового пристрою 6
3. Кінематичний розрахунок механізму. 6
4. Геометричий розрахунок механізму 8
5. Силовий розрахунок механізму 9
6. Розрахунок ХЗР 11
Додатки 12
Список літератури 13
Специфікації 14-15
Вихідні дані до розрахунків:
- Час одного оберта валиків 2 і 4: Т_2=4 с.Т_4=120 с;
- Кількість ділень шкал: N_2=10 Т_2,〖 N〗_4=Т_4;
- Моменти на валиках: М_2Н=15 Н*мм,〖 М〗_4Н=35 Н*мм;
- Тип електродвигуна: УАД-32, 〖 n〗_Дв=2700 об/хв;
- Тип хвильового зубчастого редуктора (ХЗР): НГЖ;
- Тип шкал: Ц.
Дата добавления: 02.11.2019
|
2157. Курсовий проект - Технологічна карта на монтаж покриття п'ятиповерхової промислової будівлі 48 х 18 м | AutoCad
Вступ 2
1. Галузь застосування 3
2. Технологія будівельних робіт 3
3. Вимоги до якості та виконання робіт 7
4. Вказівки з охорони праці та ТБ 9
4.1. Загальні положення 9
4.2. Вимоги пожежної безпеки 11
4.3. Вказівки з охорони навколишнього середовища 11
5. Матеріально-технічні ресурси 12
6. Калькуляція витрат праці 15
7.Техніко-економічні показники 16
Список використаних джерел 17
Технологічна карта розроблена на монтаж збірних залізобетонних балок покриття серії 1.462-3 В.І багатоповерхової промислової будівлі Розміри секції в осях 18х48м.
До складу робіт технологічної карти, входять:
- установка балок покриття,
- електрозварювання монтажних стиків балок покриття та колон.
Роботи виконуються при температурі повітря від 5 до 25 ° С баштовим краном БК 300 і ведуться в дві зміни
Дата добавления: 05.11.2019
|
2158. Дипломний проект - Котел паровий Е - 220 - 10,8 - 540 - КЖ | Компас
-КЖ.
Згідно розрахунку був одержаний КKД котла, який становить 87,99 %.
Розрахунок розділений на розділи, які включають в себе дану анотацію, вступ, в якому наведений короткий опис даного котельного агрегату, безпосередньо опис конструкції котельного агрегату, тепловий розрахунок котельного агрегату, аеродинамічний розрахунок газового тракту котельного агрегату, розрахунок на міцність елементів парового котла, автоматизація котла, економічна частина, розділ охорони праці та індивідуальне завдання.
Також до даної роботи додаються креслення повздовжнього, поперечного та горизонтального розрізу парового котла, пароводяного тракту котла, функціональна схема автоматизації газоповітряного тракту котла, а також креслення індивідуального завдання.
Зміст
Вступ 7
1 Опис конструкції котельного агрегату 9
2 Тепловий розрахунок парового котла 12
2.1 Вихідні дані для розрахунку 12
2.2 Газовий розрахунок котельного агрегату 14
2.2.1 Розрахунок теоретичного об9;єму повітря і димових газів 14
2.2.2 Розрахунок коефіцієнтів надлишку повітря та присосів 16
2.2.3 Розрахунок дійсних об’ємів газів, об’ємні долі газів 17
2.3 Тепловий баланс котельного агрегату 21
2.4 Конструкторський та тепловий розрахунок топкової камери 24
2.4.1 Конструкторський розрахунок топкової камери 24
2.4.2 Тепловий розрахунок топкової камери 32
2.5 Розрахунок стельового пароперегрівника 37
2.6 Розрахунок ширмового пароперегрівача 40
2.7 Розрахунок фестона 54
2.8 Розрахунок першої ступені пароперегрівача (за рухом димових газів) 64
2.9 Розрахунок другої ступені пароперегрівача (за рухом димових газів) 78
2.10 Розрахунок другої ступені повітропідігрівника (за рухом димових газів) 88
2.11 Розрахунок другої ступені водяного економайзера (за рухом димових газів) 99
2.12 Розрахунок першої ступені повітропідігрівника (за рухом димових газів) 110
2.13 Розрахунок першої ступені водяного економайзера (за рухом димових газів) 120
2.14 Непогодженість теплового балансу парового котла 129
3 Аеродинамічний розрахунок. Розрахунок газової сторони 130
3.1 Вихідні дані для аеродинамічного розрахунку котельного агрегату 130
3.2 Опір фестона, стельового пароперегрівача та ширмового пароперегрівача 132
3.3 Опір першої ступені пароперегрівача 132
3.4 Опір другої ступені пароперегрівача (за рухом димових газів)……...……...133
3.5 Опір першої ступені водяного економайзера (за рухом димових газів) 133
3.6 Опір другої ступені водяного економайзера (за рухом димових газів) 134
3.7 Опір першої ступені пароперегрівача (за рухом димових газів) 134
3.8 Опір другої ступені пароперегрівача (за рухом димових газів) 135
3.9 Опір поворотів та конвективного газоходу 136
3.10 Опір ділянки : вихід із повітропідігрівника – вхід у димову трубу 138
3.11 Сумарний опір газового тракту 140
3.12 Опір газового тракту парогенератора з урахуванням поправок 140
3.13 Самотяга парового котла в межах газового тракту 141
3.14 Вибір димової труби 142
3.15 Повний перепад тисків в газовому тракті парового котла 143
3.16 Вибір димососа 145
3.17 Вибір електродвигуна 145
4 Розрахунок на міцність стінки коллектора 147
4.1 Перша група послаблення (отвору для ввода підйомних труб) 147
4.2 Друга група послаблення (отвори для ввода опускних труб) 148
4.3 Третя група послаблення (послаблення між двома групами отворів – опускними и підйомними трубами) 149
5 Автоматизація котла ТП-15 153
6 Розрахунок системи гідрозолошлаковидалення 166
7 Економічна частина 171
8 Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях 177
Висновки 195
Список літератури 197
Додаток А Технічне завдання та довідка про впровадження 198
Вихідні дані:
| 9px"> -left:-4.0pt"]Прототип | -left:-5.2pt"]ТП-15 | | 9px"> -left:-4.0pt"]Паливо №1 (80% по масі) | -left:-5.2pt"]Кам’яне вугілля №14 | | 9px"> -left:-4.0pt"]Паливо №2 (20% по масі) | -left:-5.2pt"]Природний газ №8 | | 9px"> -left:-4.0pt"]Паропродуктивність D, т/год | -left:-5.2pt"]220 | | 9px"> -left:-4.0pt"]Тиск перегрітої пари P, МПа | -left:-5.2pt"]10.8 | | 9px"> -left:-4.0pt"]Температура перегрітої пари | -left:-5.2pt"]540 | | 9px"> -left:-4.0pt"]Температура гарячого повітря | -left:-5.2pt"]390 | | 9px"> -left:-4.0pt"]Температура димових газів на виході з котельної установки | -left:-5.2pt"]130 | | 9px"> -left:-4.0pt"]Температура живильної води на вході в економайзер | -left:-5.2pt"]215 | | 9px"> -left:-4.0pt"]Температура повітря в навколишньому середовищі | -left:-5.2pt"]30 | | 9px"> -left:-4.0pt"]Продувка P, % | -left:-5.2pt"]1 |
Вся топкова камера екранована трубами 605 ст. 20 з кроком на боковому екрані 77 мм та з кроком на фронтовому та задньому екранах 83,2мм. Стеля топки екранується трубами стельового пароперегрівача 32 мм ст. 20 з кроком 75 мм. Котел ТП -15 однобарабанний котел з діаметром барабана 1600 мм і товщиною стінки 110 мм, довжиною 14000 мм й зробленого з сталі марки ст.22К. Сепараційний пристрій складається із наступних елементів: циклони, що розміщені в середині барабану; промивочних пристроїв; жалюзійних сепараторів; листів з отворами. Циркуляційна система виконана по схемі три ступеневого випарювання. Третім ступенем є виносні циклони. Вся система складається з 16 самостійних контурів циркуляції, утворених системою опускних і підйомних труб. В перший ступінь входять наступні панелі: усі панелі заднього екрану середні панелі фронтового екрана задні і середні панелі бокових екранів Другий ступінь складається: передні панелі бокових екранів зовнішні частини бічних панелей фронтового екрану. В третій ступінь входять тільки внутрішні частини бічних панелей фронтового екрану . Пароперегрівач котлоагрегату складається із чотирьох частин: радіаційного пароперегрівача, що виконаний із труб 323 мм ст. 12ХМФ; ширмового пароперегрівача, що виконаний із труб 324 мм, ст. 12ХМФ; першої ступені конвективного пароперегрівача, що виконаний із труб 424,5 мм, ст. 12 ХМФ; другої ступені конвективного пароперегрівача, що виконаний із труб 424,5 мм, ст. 12 ХМФ. Регулювання температури пари виконується вприскуванням власного конденсату. На котлі встановлено два імпульсно -запобіжні клапани. Один регулюється на підрив при тиску 11 МПа, другий на 11, 9 МПа. Водяний економайзер складається із двох ступеней, встановлених в розсічку з повітропідігрівачем. Трубна частина виготовлена із труб 324 мм, ст. 20, усі колектори виготовлено із труб 25025 мм, ст. 20. Повітропідігрівач складається із двох ступеней. Перша ступінь по ходу повітря складається із двох ярусів і розташовується після водяного економайзера першого ступеня по ходу води. Другий ступінь по ходу повітря розташований між І та ІІ ступенями водяного економайзера і складається із двох ярусів . Секції повітропідігрівача складаються із трубок 401,5 мм, ст. 20. Котел оснащено 4 -ма пальниками , що встановлені по кутах топкової камери. Для подачі повітря необхідного для спалювання палива, котел оснащено вентилятором консольного типу ВДН -18 -II з продуктивністю 125000 м3/год, напором 2600 Па та числом обертів 980 об/хв. Для видалення димових газів із котла встановлено димосос ДН -222 з продуктивністю 402000 м3/год, напором 2034 Па та числом обертів 740 об/хв. Висновок В дипломному проекті проведено розрахунок парового котла Е -220 -10,8 -540 -КЖ на базі прототипу ТП -15 для спалювання АШ з додаванням природного газу (антрациту 80% та природного газу 20%). По заданим вихідним даним були виконані тепловий, аеродинамічний розрахунок, розрахунок на міцність, економічна частина, індивідуальне завдання. В тепловому розрахунку були визначені : - витрата палива , - коефіцієнт корисної дії парового котла Для даного типу палива було використано топку з рідким шлаковидаленням При розрахунку топки витримана вимога – температура продуктів згорання на виході з топки задовольняє умову , а саме . В розрахунку теплової схеми парового котла було визначено кількість теплоти, яку сприймає кожна поверхня нагріву. Для забезпечення заданої температури перегріву пари було виконано розрахунок стельового, ширмового та конвективного пароперегрівника, який розміщений в горизонтальному газоході за фестоном. Пароперегрівник виконаний із паралельно включених по парі гнутих в одній площині труб (змійовиків). Розміщення труб в пароперегрівнику – коридорне. Пароперегрівник розділений на дві ступені. Між ступенями в "розсічку" встановлений пароохолоджувач, призначений для регулювання температури перегрітої пари. Повітропідігрівник та водяний економайзер встановлені в вертикальній конвективній шахті та призначенні для зниження температури димових газів, що відходять з парового котла. Гаряче повітря, яке подається в топку, покращує процес займання та горіння палива, підвищує температуру продуктів згорання, що сприяє зниженню втрат від хімічного недопалу. Економайзер двоступеневий; другий ступінь за рухом димових газів складається з двох пакетів. Пакет виконаний у вигляді шахматного пучка труб. Після першого ступеня економайзера (за рухом димових газів) розміщений перший ступінь повітропідігрівника (за рухом димових газів), який виконаний двоходовим з повітряної сторони. Далі по конвективній шахті розташована друга ступінь водяного економайзера (за рухом димових газів) і в кінці конвективної шахти знаходиться друга ступінь повітропідігрівника, який виконаний чотирьохходовим. Було визначено розрахункову нев’язку теплового балансу, яка склала , що свідчить про правильне розподілення теплосприйняття по поверхням нагріву. В аеродинамічному розрахунку було розраховано опір кожної теплосприймаючої поверхні газового тракту парового котла, сумарне значення якого складає Па. Підібрана димова труба висотою 70м. Визначено загальний перепад тисків в газовому тракті Па. Такий перепад тисків, а також перекачку даної кількості димових газів, долає центробіжний димосос двостороннього всмоктування ДН–22х2. В результаті виконання розрахунку на міцність було знайдено товщину стінки нижнього роздаючого колектора s=23мм при розрахунковому тиску Р=12,2МПа В ході виконання індивідуального завдання розглянуто питання системи гідрозолошлаковидалення. Був проведений розрахунок кількості спонукальних сопел золошлакових каналів та витрати води для пересування вище зазначеними соплами пульпи по каналах. В економічному розділі був проведений розрахунок користі заміни частини антрацитового штибу на пісне вугілля. В результаті була визначена відсоткова економія, яка становить 10%.
Дата добавления: 06.11.2019
|
2159. Курсовий проект - ТК Монтаж будівельних конструкцій | AutoCad
Будівля складається з трьох уніфікованих типових секцій довжиною 72 м.
У кожній секції чотири прольоти по 18м, з кроком колон 12м і кроком кроквяних ферм 6м.
Висота до низу кроквяної ферми 7,2 м. Всі конструкції залізобетоні збірні типові. Кроквяних ферми передбачені сигментними. Для забезпечення влаштування кроквяних ферм з кроком 6м необхідно влаштовувати підкроквяні ферми або балки. Для стінових огороджень в пролітних торцевих частинах будівлі необхідно улаштування колон фахверку кроком 6м.
Зміст:
1. Аналіз вихідних даних.
1.1. Характеристика будівлі що споруджується.
1.2. Характеристика умов виконання монтажних робіт.
1.3. Характеристика монтажних елементів, обсяг монтажних робіт.
2. Варіанти технічних рішень монтажних робіт.
2.1. Вибір методу монтажу .
2.2. Вибір монтажних пристроїв.
2.3. Вибір способів закріплення конструкцій у проектне положення.
3. Визначення монтажних характеристик елементів.
4. Вибір комплекту кранів за технічними параметрами.
5. Техніко-економічне обґрунтування вибору варіанта технічного вирішення.
5.1. Складання калькуляції трудових затрат на весь об’єм монтажних робіт.
5.2. Складання таблиці технологічних розрахунків.
6. Визначення комплектів кранів для кожного технологічного вирішення.
7.Відомість інвентарю та допоміжних матеріалів при монтажі конструкцій.
7.1. Відомість інвентарю.
7.2. Відомість допоміжних матеріалів.
8.Охорона праці при монтажі будівельних конструкцій.
9.Техніко економічні показники
10.Використана література.
Дата добавления: 06.11.2019
|
2160. Курсовая работа - Розрахунок освітлення та опромінення в цеху для ремонту трансформаторів, пускозахисної апаратури та двигунів | Компас
Будівля складається з складу запасних частин, приміщення для ремонту трансформаторів, приміщення ремонту пуско-захисної апаратури, коридор, приміщення для ремонту електродвигунів, приміщення для сушіння обмоток, приміщення для збирання електродвигунів, склад відремонтованого обладнання.
-бетонних плит для перекриття. Покрита шаром вапняного розчину, підлога бетонна. Коефіцієнти відбиття поверхонь в приміщеннях об’єкту проектування: ρcт=50 %, ρс=30 %, ρп=10 %.
ЗМІСТ:
ВСТУП 5
Розділ 1. АНАЛІЗ ОБ’ЄКТУ ПРОЕКТУВАННЯ. ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТІВ ВІДБИТТЯ ПОВЕРХОНЬ В ПРИМІЩЕННЯХ ОБ’ЄКТУ ПРОЕКТУВАННЯ 6
Розділ 2. ВИБІР ДЖЕРЕЛА ВИПРОМІНЮВАННЯ ДЛЯ ОСВІТЛЮВАЛЬНОЇ УСТАНОВКИ 7
Розділ 3. ВИБІР СИСТЕМИ І ВИДУ ОСВІТЛЕННЯ, НОРМ ОСВІТЛЕНОСТІ, КОЕФІЦІЄНТІВ ЗАПАСУ, ТИПУ І КІЛЬКОСТІ СВІТИЛЬНИКІВ 8
Розділ 4. РОЗРАХУНОК ОСВІТЛЕННЯ МЕТОДОМ КОЕФІЦІЄНТА ВИКОРИСТАННЯ СВІТЛОВОГО ПОТОКУ 10
Розділ 5. ПЕРЕВІРКА ТОЧКОВИМ МЕТОДОМ ВІДПОВІДНОСТІ ФАКТИЧНОЇ ОСВІТЛЕНОСТІ НОРМОВАНІЙ В КОНТРОЛЬНИХ ТОЧКАХ В ОСНОВНОМУ ПРИМІЩЕННІ 12
Розділ 6. РОЗРАХУНОК ОСВІТЛЕННЯ В ДОПОМІЖНИХ ПРИМІЩЕННЯХ МЕТОДОМ ПИТОМОЇ ПОТУЖНОСТІ 16
Розділ 7. СКЛАДАННЯ СВІТЛОТЕХНІЧНОЇ ВІДОМОСТІ 17
Розділ 8. ВИБІР ТА РОЗРАХУНОК ЕЛЕКТРОНАГРІВАЛЬНОЇ УСТАНОВКИ . 18
Розділ 9. КОМПОНУВАННЯ ОСВІТЛЮВАЛЬНОЇ ТА ОПРОМІНЮВАЛЬНОЇ МЕРЕЖ. ВИБІР ТА РОЗРАХУНОК ПРОВОДІВ, СПОСІБ ЇХ ПРОКЛАДКИ 20
Розділ 10. ВИБІР І РОЗРАХУНОК КОМУТАЦІЙНО-ЗАХИСНИХ АПАРАТІВ І ЩИТІВ 22
Розділ 11. СПЕЦИФІКАЦІЯ НА СВІТЛОТЕХНІЧНЕ ОБЛАДНАННЯ, ПРОВІДНИКИ І МАТЕРІАЛИ 24
Розділ 12. РОЗРОБКА ЗАХОДІВ ЩОДО ПРАВИЛЬНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ ТА ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ 25
Розділ 13. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЕЛЕКТРОНАГРІВАЛЬНОЇ УСТАНОВКИ 27
ВИСНОВОК 28
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 29
ВИСНОВОК:
Освітлення цеху по ремонту електродвигунів, трансформаторів та пуско-захисної апаратури, розраховано згідно норм та правил ПТБ, ПТЕ, ПУЕ, СНиП, та згідно з виданим завданням. При розрахунку була використана нова технічна література.
Для освітлення приміщень вибрано світильники марки НСП01, з лампами розжарювання та світлодіодними лампами LG485.
Провівши перевірку точковим методом я побачив, що дані світильники повністю відповідають даним приміщенням. Для освітлювальної мережі, вибрано провід марки ППВ1(2×2,5).
Розроблено креслення з нанесенням плану будівлі з нанесенням освітлювального та опромінювального електрообладнання, розроблена монтажна таблиця, складена специфікацію електрообладнання.
Вибрано електронагрівальну установку УКРОП П4000, яку приєднано до окремого щита через автоматичний вимикач ВА-2002 3P+N В 40 А.
Вибрано два освітлювальні щити типу ЩО41 – 5101 – 43У4, живлення до них буде проведено кабелем ВВГ 1(5×4), і захищено автоматичним вимикачем марки ВА-2002 3P+N В 63 А.
Визначено кількість електроенергії спожитої електронагрівальною установкою за рік.
Дата добавления: 10.11.2019
|
© Rundex 1.2 |
